Поділитись
Мінекономрозвитку нарешті почуло вимоги ділової спільноти України та розпочало роботу над створенням Національної експортної стратегії та плану дій на найближчі 5 років. Усвідомити необхідність у перегляді нинішнього підходу до політики зовнішньої торгівлі, визначенні її нових пріоритетів, змін нормативної та інституційної бази допомогли чисельні звернення та ініціативи Антикризової ради громадських організацій України. Такої думки голова Антикризової ради, президент УСПП Анатолій Кінах.
«Ми почали бити на сполох, коли за підсумками 2014 року вітчизняний експорт впав на 13,5 %. У 2015 р. положення ще більш загостилося – за січень-квітень 2015р. порівняно із аналогічним періодом минулого року експорт скоротився на 35,9%. В умовах зняття усіх торгівельних обмежень для української продукції з боку ЄС наш експорт туди зріс в 2014р. лише на 2,6 %. Безумовно, значним чином дестабілізували ситуацію воєнні дії на сході країни, анексія Криму, викликане ними скорочення зовнішньо-торгівельної діяльності та обсягів промислового виробництва. Однак серед головних причин ділове співтовариство називає затягування влади із проведенням глибинних реформ економіки та антипідприємницьку валютно-курсову політику НБУ. Саме тому Антикризова рада громадських організацій України запропонувала уряду Антикризову програму спільних дій, в якій темі рятування експорту відводиться чільне місце», – наголосив Анатолій Кінах.
На його думку, нині до розробки Національної експортної стратегії, куди міністерство запросило іноземних фахівців, треба обов’язково залучити українських промисловців і підприємців, ділові громадські організації, які, виходячи з власного досвіду налагодження та розширення експортних поставок в непростих економічних умовах, дадуть слушні пропозиції, зроблять необхідні зауваження.
В Антикризовій раді громадських організацій вважають, що треба негайно міняти політику Національного банку, яка ускладнює роботу вітчизняних експортерів, зменшує можливість інвестування в модернізацію, призводить до затримок у розрахунках і порушення умов зовнішньоекономічних контрактів. Пролонгації дія минулорічних положень щодо обов'язкового продажу 75% валютної виручки і 90-денного терміну розрахунків за експортно-імпортними операціями та березнева постанова Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному ринку та валютному ринках України» дуже ускладнили стан вітчизняних експортерів, створили перепони, які не просто унеможливлюють розширення зовнішньо-торгівельних операцій, а призводять до невиконання вже чинних контрактів, втрати довіри перевірених закордонних партнерів.
Готуючи експортну стратегію країни, слід пам’ятати, що розширенню зовнішньоекономічних операцій має передувати зростання міжнародної конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Потрібна державна підтримка експортоорієнтованих галузей народного господарства, зниження відставання технологічного рівня української промисловості в порівнянні із світовими стандартами, забезпечення розвитку фінансової, технічної і інформаційної інфраструктури.
Національна стратегія і план на 5 років мають містити завдання прискорення адаптації технічних регламентів, стандартів до норм ЄС з метою зниження виробничих, комерційних та інвестиційних ризиків, пов’язаних з втратою ринків на сході. Необхідно налагодити доступ виробника к кредитним ресурсам на прийнятних умовах, передбачити можливість здійснення експортного кредитування імпортера-покупця на оплату закупівель, налагодити систему страхування експортних кредитів для захисту майнових інтересів експортера-кредитора від комерційних і некомерційних ризиків.
Антикризова програма громадських організацій пропонує відновити роботу торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України за кордоном.
«Експортна політика в Україні має виконувати завдання значного розширення ринків збуту української продукції, а також включати систему стимулів для підвищення якості продукції і збільшення експорту продукції із високою доданою вартістю», – підсумував А.Кінах.