Поділитись
Податкова система країни потребує значного удосконалення, адаптації до сучасних європейських стандартів. Це треба робити невідкладно, оскільки наближається започаткування зони вільної торгівлі з ЄС (з 1 січня 2016р.), що загострить конкуренцію для продукції вітчизняного товаровиробника. Антикризова рада громадських організацій, УСПП висловлюють стурбованість у зв’язку з відсутністю системного високопрофесійного діалогу авторів податкових новацій з представниками бізнесу, експертами в ході розгляду варіантів податкової системи.
«Наші експерти наголошують, що акценти запропонованих податкових змін не в повній мірі відповідають головному завданню реформування – забезпечити в Україні сталий економічний розвиток. Замість рішучих стимулюючих кроків пропонуються половинчасті, «косметичні» заходи. Вітчизняні та закордонні бізнесмени критикують навіть не ставки податків, а систему їх адміністрування, яка залишається бюрократичною, громіздкою, спрямованою проти підприємця, його прав та інтересів. Платники податків замучені нескінченними хаотичними податковими змінами, які не залишають шансів вибудувати стратегію, ухвалити довготривалі виробничі контракти. Нова редакція Податкового кодексу має виключити такій підхід», – наголошує президент УСПП Анатолій Кінах.
За його словами, в податкових змінах треба обов’язково передбачити дієвий механізм повернення негативного сальдо ПДВ, виключити можливість авансових платежів податку на прибуток. Реформа має зняти проблеми, які виникли через впровадження електронного адміністрування ПДВ, оскільки триває вимивання обігових коштів, що значно погіршує фінансовий стан підприємств на фоні облікової ставки НБУ 27 %. Крім того, податкові зміни мають містити дієві механізми захисту прав платників податків, максимально виключити можливість корупційних дій на адресу підприємця. Залишається невирішеною проблема переходу на єдину систему бухгалтерського обліку – таку, яка відповідає міжнародним стандартам.
В ході впровадження податкових змін необхідно вирішити локальні проблеми оподаткування: скасувати додатковий імпортний збір, скоротити ставки рентних платежів з добичі енергоресурсів, скасувати оподаткування пенсій, що вимиває з сфери виробництва кваліфіковані кадри.
«Для створення умов підвищення ділової активності, зростання платоспроможності внутрішнього ринку, ефективної експортної політики, просування малого та середнього бізнесу потрібен системний, високопрофесійний комплексний підхід до розробки податкових правил, а не декларативні заяви та наміри. Податкова система впливає і на виробника, і на фізичну особу – громадянина держави, тому кожний крок реформування має супроводжуватися постійним, з високою взаємною відповідальністю діалогом влади, бізнесу, експертів, громадянського суспільства», – підсумував А.Кінах.