Інноваційна політика є однією з найголовніших складових підвищення конкурентоздатності української економіки, особливо в умовах інтеграції нашої країни в економічний простір Європи і світу. В той же час члени Антикризової ради громадських організацій України та УСПП констатують, що інноваційна діяльність в Україні знаходиться на вкрай низькому рівні.
«Це пояснюється недостатністю фінансування наукової діяльності (прикладних досліджень, розробок), а також браку стимулів для провадження інноваційної діяльності. Зокрема, за підсумками 2014 року в Україні було здійснено наукових і науково-технічних робіт в обсязі 0,7% від ВВП (0,11 п.п. нижче рівня 2013 р.), при цьому обсяг фінансування наукової діяльності становило 0,49% від ВВП. Для порівняння: фінансування наукової діяльності в ЄС в 2011 році становило 2,02% ВВП (ціль ЄС – до 2020 р. підвищити ці видатки до 3% ВВП)», – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах, коментуючи доповнення до Антикризової програми спільних дій влади і бізнесу. Вони були ухвалені під час розширеного засідання Антикризової ради громадських організацій та правління УСПП в Кіровограді.
Несприятлива макроекономічна ситуації та дії уряду із відволікання оборотних коштів, збільшення податкового навантаження – ось причина зниження інноваційної активності підприємств. За підсумками 2014 року, лише 16,1% підприємств займалися інноваційною діяльністю та 12,1% промислових підприємств впроваджували інновації у виробництво.
В Антикризовій програмі спільних дій влади і бізнесу йдеться, що в державній інноваційній стратегії необхідно чітко визначити пріоритети. «В Україні є значні попередні напрацювання та величезний потенціал у сфері космічних досліджень, енергетичного розвитку, промисловості, в тому числі приладобудуванні і автоматиці, охороні здоров’я, біотехнологій, інформаційних технологій і програмного забезпечення. Саме тут мають здійснюватися інновації», - сказав він.
20 березня 2015 року українська наука отримала шанс через підписання угоди з ЄС взяти участь в програмі ЄС «Горизонт 2020» з наукових досліджень та інновацій. Вона дає можливості направити зусилля на підвищення конкурентоспроможності виробництва, розвиток новітніх сфер економіки, пошук відповідей на найбільш гострі соціальні виклики в сфері охорони здоров’я, демографії, екології, сільського господарства та енергетики. Україна є асоційованим членом програми, що дає можливість використовувати її фінансові можливості (загальний фонд близько 80 млрд. євро), розробляти власні проектні пропозиції, формувати наукові консорціуми та отримувати фінансування під окремі проекти.
Крім того, в Антикризовій програмі зазначається, що уряду спільно із парламентом необхідно передбачити більшу державну фінансову підтримку, а також систему стимулювання провадження науково-технічної, інноваційної діяльності. Доцільно задіяти механізми, які давно працюють в Європі, а саме – створення національних/державних програм та фондів для фінансування науково-технічної діяльності, запровадження системи податкових стимулів (спеціальні норми амортизаційних відрахувань, створення резервів неоподатковуваного прибутку, інвестиційні надбавки тощо), надання податкових кредитів та «податкових канікул», надання державних гарантій тощо.
Свої пропозиції та вимоги учасники Антикризової ради громадських організацій спрямували вищому керівництву держави.