Поділитись
У Брюсселі завершилося перше засідання Комітету асоціації Україна – ЄС, на якому обговорювалося широке коло питань політичного, торговельно-економічного та секторального співробітництва. Зокрема, сторони підтвердили відданість початку тимчасового застосування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з 1 січня 2016 року. На думку голови Антикризової ради громадських організацій, президента УСПП Анатолія Кінаха, це є дуже важливим сигналом для українського бізнесу.
«Я був категорично не згодний з думками щодо перенесення започаткування ЗВТ ще на якісь термін. Драматичні події останніх двох років переконали, що саме євроінтеграція може стати рятувальним засобом перед складними випробуваннями та викликами. Якщо б в нас була міцна держава з управлінням без олігархічного впливу та корупційної складової; існувала б управлінська вертикаль за європейськими стандартами; працювала промисловість, йдучи шляхом модернізації, ми б не мали такої економічної кризи, такого падіння рівня життя населення», – коментує події президент УСПП.
Саме задля того, щоб допомогти вітчизняним підприємцям адаптуватися до умов вільної торгівлі з ЄС, наприкінці квітня УСПП відкрив своє представництво в Брюсселі. Його робота передбачає допомогу в пошуку бізнес-партнерів, інвесторів та ринків збуту для вітчизняних підприємців. Вона є вкрай важливою, оскільки для української економіки саме впровадження поглибленої та всеосяжної ЗВТ з ЄС є «піком» нинішнього наближення до Європи. І його проходження в багатьох аспектах впливатиме на подальший економічний розвиток, можливо – й на долю країни.
Однак, на думку А.Кінаха, Україна надто повільно виконує власне «домашнє завдання» з євроінтеграційних цілей. До цього часу немає Національної програми адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС (стандарти, технічні регламенти, модернізація), «дорожньої карти» імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Водночас, вважає лідер ділової спільноти, український бізнес має право наполягати, щоб допомога Брюсселю була більш ефективною, адресною. Кошти ЄС потрапляють до банків, а ситуація на внутрішньому банківському ринку дуже складна, і бізнес отримуватиме їх за нашими кредитними ставками, що є неприйнятним. Малому, середньому бізнесу потрібен стартовий капітал, і такі транші варто передбачити, одноразово розширюючи консультаційні та освітні програми.
«Наша пропозиція – спрямувати кошти європейської підтримки безпосередньо на підприємства. Думається, за використання прямого шляху механізми контролю включити неважко», – наголошує президент УСПП. УСПП вже сформулював пропозиції до європейських інституцій щодо покращення співпраці, а його представництво в Брюсселі нині допомагає підприємцям зорієнтуватися в різноманітних програмах, які пропонують інституції ЄС, обирати ті, які дадуть перспективу модернізації підприємств згідно з вимогами зони вільної торгівлі.