Парламент просто зобов’язаний проголосувати за поправку до Трудового кодексу щодо заборони будь-якої дискримінації в галузі праці. Робити з такої правової норми перепони для започаткування безвізового режиму з ЄС, який сприятиме розвитку багатосторонніх відносин, в тому числі і бізнесових, неприпустимо. Так в УСПП прокоментували провал голосування у Верховній Раді зазначеної поправки до проекту нового Трудового кодексу.
«Безвізовий режим із ЄС потрібен й пересічним громадянам, й українському бізнесу, який очікує сприятливих можливостей диверсифікувати свої ринки або вперше вийти на експорт. Ми говоримо про започаткування вільної торгівлі вже з 1 січня 2016 року, але вона вкрай потребує можливостей вільного та комфортного пересування підприємців. Переговори, бізнес-форуми, виставки – без цього неможливо працювати з Європою, усім цивілізованим світом. Не можна перетворювати процедури ухвалення таких важливих для країни правових норм на привід для демонстрації популізму», – наголошує президент УСПП Анатолій Кінах.
Не лише норми нового кодексі про працю стали «каменем спотикання» для майбутнього впровадження безвізового режиму. Верховна Рада не змогла дійти консенсусу щодо антикорупційних законопроектівпро спецконфіскацію корупційного майна.
В УСПП сподіваються, що парламентарії таки приймуть необхідні в першу чергу для самої країни, а також для лібералізації візового режиму з ЄС закони. Окрім того, Верховній Раді ще є над чим працювати: на часі прийняття держбюджету на 2016 рік та податкової реформи. Остання, зареєстрована в парламенті у вигляді законопроекту №3357, потребує врахування пропозицій бізнесу та громадських організацій щодо цілої низки норм: збереження спрощеної системи, скасування ПДВ-рахунків тощо.
«Для розвитку вітчизняної економіки потрібні сприятливі діловий та інвестиційний клімат. Якщо є всі умови, правові гарантії, то зростатиме число підприємців, самозайнятих громадян, які платитимуть податки та забезпечуватимуть роботою своїх співгромадян. Інвестори вкладатимуть кошти, а закордонні партнери працюватимуть із нашим бізнесом, імпортуватимуть українські товари. Україні ще стільки потрібно для цього зробити – привести у відповідність з ЄС технічні регламенти та сертифікацію продукції, подумати над компенсаторними заходами, щоб ми не «загубилися» на європейських ринках тощо. Але таке можливо лише за умови системних реформаційних дій з боку держави. Тому варто боротися не за особисті рейтинги, посади та ресурси, а з тим цілим сонмом невирішених завдань і проблем, які накопичилися в економіці країни», – зазначив Анатолій Кінах.
Нагадаємо, УСПП та низка провідних бізнес-асоціацій України нещодавно оновила Антикризову програму спільних дій влади та бізнесу, в якій передбачено план виходу країни із кризи на 2015-2016 роки. Напрацювання сотень підприємців, промисловців та представників наукового середовища вже передані для вищого керівництва держави та представлені для ознайомлення та пропозицій громадськості на сайті УСПП.