У формуванні приватизаційного пакету держпідприємств мають брати участь представники ділової громади

Facebook Поділитись
У формуванні приватизаційного пакету держпідприємств мають брати участь представники ділової громади

Місцеві ділові громади, які добре ознайомлені із запитами та потребами регіону, повинні активно долучатися до пропонованих процесів приватизації держпідприємств в їх областях. Адже вони очікують від нового власника розвитку соціальної та екологічної сфери, нових робочих місць, так як і держава розраховує на модернізацію та технологізацію виробництва, збільшення наукоємкості товарів, що випускаються. Приватизація має бути пов’язана з розвитком регіону і відтак – всієї економіки, інакше вона не буде ефективним заходом, а всього лише тимчасовою, причому короткотривалою вигодою. Таку думку висловив перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров в інтерв’ю телеканалу «Перший діловий».

«Приватизація має давати відчуття позитивних змін в країні. Головне, дати чесну відповідь на питання: які її цілі і наслідки? Якщо просто одномоментно  наповнити бюджет, то достатньо відібрати найбільш вигідну пропозицію. Але де гарантія, що підприємство працюватиме, робочі місця будуть  збережені?», – наголосив він.

Перший віце-президент УСПП порівняв ці процеси, що відбуваються нині в Україні, із аналогічними в країнах Балтії та Західної Європи. Головна відмінність – в наявності стратегії та бачення того, як вплине приватизація на подальший економічний стан держави. За ним, країни Балтії пройшли цей шлях із виваженим підходом до промислової політики. Наприклад, Естонія залучала інвестиції зі Скандинавії для розвитку наукоємного виробництва. При цьому застаріла промисловість була приватизована та повністю змінила напрямок своєї діяльності. Подібне відбулося і в Німеччині – їхні вугільнодобувні підприємства, що не були надто рентабельними, перекваліфікувалися на машинобудівні. У Литві в ході приватизації було  зменшено  виробничий потенціал, але держави вирішила, що це не відповідає стратегії розвитку країни, й було поставлено й виконане завдання довести його до 25% ВВП.

«Стратегічне бачення необхідне і нам. Хоча останнім часом дуже багато заяв, вони не дають відповіді на головне запитання: яка довготривала вигода для економіки і коли вона буде відчутною. У серпні цього року 49% опитаних громадян взагалі вважало, що не треба нічого приватизовувати», – розповідає Сергій Прохоров.

На його думку, Україна вже має декілька прикладів вдалої приватизації. Більше 20 років тому цим шляхом пішло львівське підприємство «Електрон», яке нині  значно збільшило виробництво та диверсифікувало його. У «тренді» і кіровоградський «Радій». Підприємство має складний технологічний цикл та працює із закордонними партнерами із ЄС, Канади тощо. Навколо нього розвинулися ще низка підприємств малого і середнього бізнесу, своєрідна інфраструктура, яка займається с/г виробництвом, видобутком граніту і т.д.

«Так розвивається середній клас  регіону. За такою моделлю приватизації Україна і справді отримає додаткові виробничі потужності, зміцнення внутрішнього ринку  та посилення  впливу на європейський та світовий ринок. Це також вирішить проблему із браком високотехнологічних потужностей, які дають товари з високою доданою вартістю та підвищують конкурентоздатність українських товарів за кордоном», – резюмував перший віце-президент УСПП.