Поділитись
Ціни на природній газ, який використовується як в побуті, так і в промисловості на всіх етапах виробництва, є дуже кон’юнктурним чинником, який значно коливається в залежності від політичних домовленостей, диверсифікації джерел постачання тощо. Таким чином, підприємства стикаються з ситуацією, коли не можуть розрахувати вартість палива навіть на найближчу перспективу, що негативно впливає на їх діяльність. Окрім того, Україна також неодноразово заявляла про потребу зменшення ресурсної залежності від сусіда-агресора. Відтак, необхідно шукати механізми підвищення енергоефективності виробництв, йшлося на засіданні круглого столу «Сприяння практичній реалізації проектів заміщення природного газу біомасою», організованого УСПП.
«В нашій державі доля енергоємності в ВВП в 2-3 рази більші, ніж в інших державах. Це при тому, що, за висновками міжнародних експертів, Україна є енергетично самодостатньою державою, особливо за умови раціонального використання ресурсів, зниження енергоємності виробництва тощо. Тому дуже важливо не прив’язуватись до існуючих реалій в енергетичній сфері, а розвивати нові, впроваджуючи сучасні технології, роблячи системні кроки для цього. Це, в принципі, стосується і всієї економіки», – каже президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Він відзначив, що, на жаль, попри поглиблення кризи, український уряд досі не має системної програми виходу з неї, а також, що не менш важливо, програми розвитку на середньострокову перспективу. А ось бізнес, громадянське суспільство її має – створена Антикризова програма спільних дій влади та бізнесу. Саме в ній прописані невідкладні рішення для 2015-2016 років, що дозволять зміцнити економіку, стабілізувати внутрішній ринок, розширити експорт тощо. Детально прописана і необхідність підвищення енергоефективності для країни та галузей її економіки. Зокрема, пропонується встановити, що при впровадженні заходів енергозбереження та підвищення енергоефективності тарифи на теплову енергію залишаються незмінними протягом 5-7 років. Державне агентство лісових ресурсів повинне забезпечити котельні, які працюють на деревині та її відходах, необхідними обсягами сировини за ціною з рентабельністю до 20% тощо.
Поки нам допомагають міжнародні партнери. Той же Євросоюз, котрий ще з травня минулого року ввів преференційний режим для наших товарів, активно постачає в Україну 40% від усього нашого так званого «критичного імпорту» – сировину, деякі технології тощо. Допомагають і міжнародні фінансові структури.
«Проте Україні більш необхідна не риба, а вудка. Фінансування не має отримувати на виході зростання держборгу, а працювати на підвищення використання власне національного потенціалу. Це ми обговорювали із литовськими партнерами на двосторонньому економічному форумі у Вільнюсі за участі президентів обох країн, про це ж мова піде і в Брюсселі, де пройде спільне з представниками громадянського суспільства засідання в Європарламенті. 9 грудня підпишемо також Меморандум про співпрацю із найпотужнішою бізнес-асоціацією Європи – Businesseurope. І, таким чином, наш інструментарій комунікацій з іноземними партнерами, отримання від них досвіду, технологій лише зростатиме», – наголошує Анатолій Кінах.
Наразі в Україні діє Програма ЄБРР із фінансування альтернативної енергетики. Учасники круглого столу обговорювали можливість співпраці вітчизняних промислових, малих та середніх підприємств з цією установою та отримання можливих мікрогрантів тощо, спрямованих на перехід до альтернативних джерел енергії. Пілотні проекти їх використання вже були запущені в Миргороді за сприяння американського проекту USAID. У подальшому передбачається розширення такого досвіду ще на 5 українських міст.
УСПП планує активно співпрацювати з європейською стороною щодо вивчення та апробації її досвіду використання наявних місцевих ресурсів, оптимізації цього процесу, можливості компенсації природного газу таким чином, щоб це було вигідно як для економіки, так і для довкілля.