«Рецепт» виходу з кризи – економічний патріотизм, опора на власні сили і сконсолідованість суспільства

Facebook Поділитись
«Рецепт» виходу з кризи – економічний патріотизм, опора на власні сили і сконсолідованість суспільства

Україна зможе подолати ті безпрецедентні виклики, з якими стикається через економічну кризу, російську агресію тощо лише за умови сконсолідованих дій влади та громадянського суспільства та  наявності відповідного плану. Це є головною «зброєю» країни, яка за умови її успішного використання стане надзвичайно вагомим стимулом до національного суспільного, економічного розвитку. Неурядові структури вже давно працюють над провадженням ефективного діалогу із владою, над чим працює й  Антикризова рада громадських організацій, куди  ввійшли вітчизняні промисловці, підприємці, науковий сектор. Нею  напрацьована  програма спільних дій для влади та бізнесу, яка  може стати міжструктурним комунікативним майданчиком, на якому обговорюються проблеми країни, приймаються, а що головне – втілюються в життя практичні рішення для виведення держави  з кризи,  розвитку її потенціалу. Таку думку висловив голова Антикризової ради, президент УСПП Анатолій Кінах під час другого засідання Національного форуму «Трансформація України» в українській столиці.

«Нині в сфері державного управління якісь програми є – цього не заперечиш:  Стратегія 2020, програма діяльності уряду, коаліційна угода та ін. Втім, вони дуже розрізнені  та не мають практичного втілення, а отже, не «справляються» із тими завданнями, які зараз стоять перед суспільством, економікою, підприємництвом. Це негативно відбивається як на позиціонування країни на міжнародній арені, так і на житті кожного  громадянина. Однак в Україні є єдиний  комплексний документ ще з кінця 2014 року – Антикризова програма, що наповнена конкретними пропозиціями щодо  розвитку  реального сектору економіки»,   – повідомив лідер ділової спільноти.

За ним наразі варто орієнтуватися на вирішення тих нагальних питань, що постають перед промисловістю, самозайнятими громадянами. Зокрема, мова йде про використання всіх можливостей, які дає відкриття вільної торгівлі з ЄС з 1 січня 2016 року. Тут навіть не потрібно «винаходити велосипед», а скористатися позитивним досвідом країн Балтії, Східної Європи, серед іншого – Польщі, які вже пройшли цей шлях. На думку Анатолія Кінаха, в першу чергу треба оперативно вирішити питання із адаптацією вітчизняної продукції до правил, технічних регламентів та вимог західних партнерів. Це стане «бонусом» не тільки у торгівлі із Євросоюзом, але й з іншими партнерами. Поруч із нарощуванням експорту потрібно укріплювати і розвивати внутрішній ринок.

«Як це зробити із нинішньої політикою – відсутністю доступу до кредитних ресурсів за адекватними ставками (в Україні вона становить 22% проти 1-3% європейських), підтримки малого та середнього бізнесу – поки чи не найбільшого наповнювача бюджету податками – незрозуміло. Не можна мріяти, що будемо конкурентоспроможні, якщо не діятимемо активно на внутрішньому просторі», – наголосив президент УСПП.

Він переконаний, що лише формуючи потужний середній клас, держава може досягти успіху. Збільшення кількості самозайнятих громадян та підприємств малого, середнього бізнесу – це не лише збереження і створення нових робочих місць та зростання ВВП, це ще робота  з підтримки  середнього класу – запоруки стабільності та  зміцнення демократичних стандартів в країні.  

«Також базовою позицією потрібно зробити провадження сучасної промислової політики, опору на індустріальний потенціал України, що, на жаль, нині перебуває в стагнації  – падіння виробництва за січень-жовтень 2015р. на рівні 15,4%. Скочування до сировинної економіки – ось що ми матимемо без активних «реанімаційних» дій в цій сфері. Саме промисловість активізує й інші галузі, забезпечить роботою сотні тисяч українців, гарантує сильні національні позиції на міжнародному ринку», – вважає Анатолій Кінах.

Голова Антикризової ради підсумував, що всі передумови для «українського прориву» є, головним же має стати здатність і бажання влади вести не просто спорадичний діалог із підприємницькою, неурядовою громадою, а спільно працювати над розвитком держави. Економічний патріотизм, орієнтованість на результат, а не «заговорювання» проблем, відкритість з суспільством та чесність – ось ті «стовпи», на яких будується нова успішна Україна.