УСПП допоможе Херсонщині залучити інвесторів в проекти з водоочищення та сонячної енергетики [ожидает перевода]

Спільно із литовськими партнерами УСПП провів в Херсоні міжнародну конференцію, присвячену впровадженню екологічних норм ЄС в діяльності вітчизняних підприємців і комунальників. Провідною темою стало все ж обговорення сучасних технологій водовідведення та локального очищення стічних вод.

Проблема критичної застарілості, фізичної зношеності каналізаційної системи, через що фактично неочищені стічні води часто потрапляють та отруюють прісні водойми (з яких потім і береться питна вода), ґрунти тощо – має місце всією  Україною. Херсон – не виняток, навіть більше – через посушливість регіону і значну кількість  рекреаційних зон – є одним із перших претендентів на інноваційні рішення в цій галузі. Так, за нормами ООН, в рік на людину повинно припадати не менше 1,7 тис. кубометрів води, інакше ситуація вважається критичною. В Херсонській області  цей показник – 0,22 тис. Попри хорошу розгалуженість зрошувальних систем (через 5 каналів на території області), прісноводний пласт виснажується, рівень води там зменшується, а відтак  – відбувається засолення ґрунтів. На зрошення витрачається 92% всієї прісноводної води в області. Також водні ресурси розподілені нерівномірно (східна частина області є більш засушливою).

Як було зазначено, більшість запасів прісної води йде на зрошування. Поза тим, така практика неефективна – в Європі давно на ці цілі використовують очищені біологічним способом стічні води. Проте для цього потрібні спеціальні технології, які пропонують, зокрема, литовські партнери УСПП. З останніми союз співпрацює в рамках двосторонніх ділових рад впродовж багатьох років, є низка реалізованих спільних проектів, проведених конференцій на найвищому рівні, підписаних угод.  

Рік тому литовський грант за ініціативи УСПП був виділений для районної лікарні в м.Доброслав (Одещина) для реалізації проекту очисних споруд.

З огляду на це, низка районів Херсонщини звернулась до УСПП з проханням сприяти залученню інвестиційних коштів для реалізації інноваційних проектів із водовідведення та очищення. Зокрема, на зовнішню допомогу наразі очікує смт. Лазурне, керівництво якого відзначає, що через зношеність систем водовідведення в селищі санітарно-епідеміологічна ситуація є загрозливою для мешканців та відпочиваючих (таких налічується до 70 тис. за сезон).

Локальні очисні споруди, що пропонують литовці, мають високу – до 98% – ступінь очищення, їх потужність коливається від обслуговування як окремого котеджу, так і селища до 10 тис. осіб; малого, середнього підприємства. Не менш важливо, що така система потребує мінімальних затрат електроенергії, є довговічною, з простим обслуговуванням та повною автоматизацією процесу.

УСПП також сприяє проекту литовців за підтримки  місцевої влади щодо спорудження сонячних електростанцій в регіоні, які мають вирішувати 2 завдання: зменшити рівень інсоляції (кількість сонячних променів) для с/г угідь та забезпечити додатковим джерелами енергії. За розрахунками спеціалістів, це дозволить в 6 раз зменшити потребу води для рослин та забезпечуватиме, відтак, кращий врожай.

Наразі розробляється проектна документація для трьох таких об’єктів в регіоні.

В конференції взяло участь керівництво Херсонської області, представники наукових кіл України та Литви, керівники литовських компаній, місцеві комунальники, бізнес та ін.

 

Президент УСПП Анатолій Кінах

80% питної води в Херсоні і області непридатні до вживання (якщо проаналізувати її за рекомендованими ВООЗ 95 показниками). Це проблема, звісно, типова для всієї України. Зношеність водопровідної мережі призводить до вторинного забруднення, потрапляння стічних вод у водойми, а для її модернізації потрібні неабиякі капіталовкладення.

Литовські партнери пропонують унікальні системи локального очищення стічних вод – для їх установки не потрібно модернізувати комунальні мережі, а отже – витрачати шалені кошти з бюджету, яких немає. За даними підприємств, що освоїли дані технології – економія коштів сягає 60%.

Свого часу в УСПП зробили порівняльний моніторинг 4 областей: Одеської, Миколаївської, Херсонської та Вінницької. Херсонський регіон, зважаючи на зменшення прісної води в регіоні і відтак – засолення ґрунтів, потреби очищення водойм і стічних вод, є одним із пріоритетних для впровадження проектів.

Завданням №2 в даному проекті УСПП вважає навчання місцевих органів влади щодо можливостей залучення європейських грантів під проекти із модернізації інфраструктури тощо.

Є низка європейських інституцій та програм – ЄБРР, «Горизонт 2020» та ін., що виділяють для України гранти і фінансування, в тому числі – на модернізацію очисних споруд водовідведення. Парадоксально, але ми вибираємо лише близько 50% того, що виділяється. Причини різні: незнання, потреба оформлення документацій та заявок, технічних обґрунтувань тощо. Наше завдання – навчити місцеву владу активніше залучати кошти європейських, американських інституцій. Також це і питання переходу на європейські стандарти: у даному випадку – екологічні, якості питної води, показників у ґрунтах та водоймах.

 

Голова Українсько-литовської ділової ради Сергій Прохоров

 

Україна має нарощувати співробітництво із ЄС, в тому числі багато наших експортерів зоорієнтовані саме на цей ринок. Тут варто враховувати деякі фактори, в тому числі, що стосується дотримання стандартів та норм, прийнятих в союзі.

ЄС завжди на перше місце ставить виконання екологічних норм. І в тому числі тут присутні литовські, українські вчені, які роз’яснять, як екологічні норми  впливають на конкурентоспроможність продукції, як не витрачати зайві гроші та зберігати рентабельність підприємства.

Далі ми говоримо про комплексне використання природних ресурсів. Якщо правильно використовувати ту воду, яка є –  400 мм опадів на рік – то, напевно, треба подумати і про її вторинне використання в промисловості, зміну всіх господарських технологій для цього.

Енергоефективність сьогодні в Україні виглядає так, що на 1 кв. метр ми в цілому використовуємо 220 кВТ, а Німеччина - 50, Польща – 80. Вже згадана Німеччина ставить до 2023 року завдання використовувати 18 кВт.  Отож, і ми з вами повинні кожну краплю води, кожен промінь сонця спрямовувати в економічну доцільність.

Наші колеги з Литви мають найсучасніші технології використання сонячної енергії, які  дають можливість ефективно розвивати сільське господарство.

 

Віце-президент Союзу промисловців Литви, директор Global BOD Group Відмантас Янулевичюс

 

Я вдячний за таку можливість предметної зустрічі УСПП та керівництву Херсонської ОДА.  Ми вдруге зустрічаємося тут, в адміністрації області, і маємо підтримку  наших ініціатив щодо  розвитку сонячних парків. Детальніше зупинюся на тих технологіях, якими ми займаємося, і як їх можна було б використовувати в Херсонській області. Можу чітко сказати, що Україна увійшла до переліку країн, які використовують альтернативну енергетику, у вас є досить непогані тарифи на «зелену енергію», але майбутнє вже не тут.  Тепер в деяких країнах, навіть менш сонячних, ціна сонячної енергетики падає. Щороку приріст світової інсоляції становить близько 40%

Що це дає? У 2017 році в сонячну енергетику було інвестовано 160 млрд. дол., і це на 17 відсотків більше, ніж роком раніше, але що найголовніше –  вартість інсоляції зменшилася на 25%.

Є можливість побудувати завод в Херсоні з випуску матеріалів для сонячних електростанцій, про це говорили ще рік тому. На жаль, не все так швидко рухається, але цю ідею ми пам'ятаємо, сподіваємося, що з Українським союзом промисловців нам все-таки вдасться її втілити в життя.

Світова ціна зараз, скажімо, однієї кіловат години, десь в районі 3-4 євроцента. За нашими підрахунками, енергію можна було б виробляти тут, на Херсонщині, за собівартістю близько 3 євро цента, що в два рази нижче, ніж зараз витрачає ваша промисловість за годину.

І вперше в історії два місяці тому сонячна енергетика була дешевшою,  ніж вітряна – навіть в тій же Німеччині. Ця країна вже відмовилася від субсидування зеленої енергетики, яке здійснювала 16 років поспіль. Тобто, це вже недорога електроенергія, це чиста електроенергія, і це майбутнє такого сонячного регіону, як Херсон. Тому, я думаю, це дуже правильні інвестиційні кроки, які зараз є в Україні –  залучити капітал, показати відкритість, щоб заходили інвестори і поступово зменшувалося навантаження на державу, що стосується цін і тарифів на енергію.

Модуль нового покоління ми тільки запускаємо на нашому заводі у Вільнюсі. Він збільшує ефективність як мінімум на 25% від теперішнього результату. Ці модулі дуже довговічні, вони були розроблені спільно з місцевим університетом та можуть працювати до 50 років. Навіть тоді ми  ще матимемо 90% електроенергії з них, втому числі  через це собівартість електроенергії падає.

Така   технологія знижує ціну дуже сильно, останнім часом наші колеги брали участь в тендерах в Саудівській Аравії, де багато сонячного випромінювання.  За 20 років вони можуть вийти на параметри ціни 1 доларовий цент за кіловат енергії.

Модуль складається зі скла, тому  ми розробляємо його як такий, що можна буде використовувати замість даху чи фасаду, який матиме гарантію до 70 років. Зараз активно такі технології встановлюються в Норвегії. Очевидно, що Україна впевнено рухається в бік заходу і рано чи пізно повинна буде використовувати такі ж інноваційні, енергоефективні рішення. Тому краще зайнятися цим вже зараз та не чекати ще кілька років.

Херсон є дуже високорозвиненим регіоном в аграрній сфері України, і, напевно, всі в Європі це знають, навіть німці в Першу світову війну знали, що найродючіші землі – в Херсонській, Миколаївській, Одеській областях. Тому ми пропонуємо  новий напрямок – агросолар.

Як це працює? Чотири роки тому в Малазії спільно ще з 2 японськими компаніями ми організували своєрідний полігон досліджень для агросолару. Нам дали площу і сказали: оберемо того,  хто більше добуде електроенергії, у кого менше деградації і хто поставить систему для теплиць, там ми вирощуємо перець чилі. А останній вимагає багато сонця. Урожай перцю збільшився на 30%, але найцікавіше, що в той час, коли ми зменшили інтенсивність сонця, потреба зрошення в 6 раз зменшилась.

І я думаю, що це майбутнє.

Хотілося  б з Українським союзом промисловців поговорити про можливість запуску заводу тут, на місці, в південній стороні України. Наразі мені вже довелося переговорити з Єврокомісією щодо цього, вони тільки за такий проект.  Промисловість в Україні має хороше минуле, всі задатки повернутись до активного зростання. Тут є всі умови та ресурси для цього – у випадку із заводом, наприклад, кварцовий пісок та ін. Плюс це дасть значний приріст кількості робочих місць, також є рентабельним  для місцевої економіки виробляти продукцію із високою доданою вартістю.

Всі можливості є, тільки треба цілеспрямовано працювати, не проїдати кредити,  а все-таки отримати майбутнє, яке можна було б далі розвивати.

 

Віце-президент УСПП, екс-голова Державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук

В регіоні катастрофічно низький рівень забезпечення водними ресурсами. Точно так само, як і всього півдня нашої держави в цілому, і ситуація погіршується.

Херсонська область на зрошення пустила в 2017 році 92% своїх запасів прісної води. Тоді як в цілому по Україні цей показник не більше 18%. Це свідчить, що регіон справді посушливий. Окрім того, 30 років середня температура в нашій державі зросла на 1,5 градуса, це дуже великі показники, тому систему зрошення ґрунтів потрібно розвивати.

Поливалося в минулому році на території Херсонської області всього лише 300 тис га, хоча в цілому у нас 426 тис га.

Велика проблема в Україні, в тому числі і в Херсонській області,  з водопостачанням сільських населених пунктів. В Україні це 1323 населених пункти, в яких повністю привізна вода, в Херсонській області за останніми даними було 98 таких населених пунктів. Свого часу ми почали будівництво водопроводу, десь близько в 9 населених пункти вода вже подається, проте програма була заморожена. Якраз цього року її відновлюють, тому прошу керівництво області звернути на це увагу, розробляти конкретні проекти. Бо гроші вже виділені, а проектів немає.

В Україні прийнята загальнодержавна програма розвитку водного господарства до 2021 року. У ній йдеться і про  впровадження системи інтегрованого управління водними ресурсами, це все виконано за рекомендацією наших колег ЄС. До речі, цю програму дивилися наші литовські друзі, і я вважаю, що її треба виконувати і наповнювати фінансуванням. Якраз фінансування є на рівні близько 47 млрд грн – це велика сума.

У Херсонській області є організаційна структура водогосподарських організацій, яка може виконати і будівництво, і технічну експлуатацію об'єктів водогосподарського фонду. Всі ці структури збережені і сьогодні працюють. Тому вигадувати чогось нового не потрібно.

Ми напрацювали деякі пропозиції щодо розвитку галузей економіки Херсонського регіону, які передбачають експлуатацію рекреаційних фондів, раціональне використання водних ресурсів і т.д.  Також ми пропонуємо дуже широко впроваджувати співпрацю з нашими литовськими колегами –  в плані інвестування в управління і розвиток водогосподарського комплексу. 

Нагадаємо, що в УСПП реалізують з литовцями  низку інших проектів, проте водоочищення та водовідведення промислових та побутових стоків, альтернативні джерела енергії вважають одними із пріоритетних. Адже мова йде про екологічний стан українських регіонів, охорону здоров’я населення та здешевлення ресурсів.

Інформаційні матеріали, підготовлені експертами під час проекту, можна завантажити звідси: - http://openeurope.net/downloads