Поделиться
Приємно отримувати добрі новини, ще й в день найважливішого для країни свята.
24 серпня Єврокомісія схвалила пакет пропозицій, спрямованих на збільшення торгівлі між ЄС та країнами пан-євро-середземноморського регіону (Пан-Євро-Мед), зокрема Україною.
Це – потужний прискорювач оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
Мета щойно оголошеної ініціативи Єврокомісії – сприяти економічному відновленню в регіоні після удару, завданого коронавірусом.
В її основі – покращення використання інструменту "походження" товарів, які є необхідними в рамках будь-якої торговельної угоди.
Це свого роду "економічна національність" у торгівлі, завдяки якій митні органи встановлюють (або ні) для постачальника продукції нижчу або навіть нульову ставку мита/тарифу.
Це – очевидний взаємний рух до покращення умов торгівлі між Україною та ЄС.
З одного боку, ми відкрито збираємо пропозиції від бізнесу для оновлення Угоди про асоціацію, і саме тоді Єврокомісія виходить з дотичною до цього ініціативою в рамках Пан-Євро-Мед.
Навіть найбільші скептики зрозуміють чіткий сигнал: ми на правильному шляху, і ЄС готовий до наших пропозицій та очікує на них.
Як працюватиме нова ініціатива для України?
Щоб зрозуміти важливість нової ініціативи Євросоюзу та її зв’язок з українським експортом, слід пояснити, як працює такий механізм.
Отже, якщо товар вироблено в Україні або з української сировини чи комплектуючих в інших країнах-учасницях конвенції Пан-Євро-Мед, то експортер такого товару отримує переваги (преференції) у торгівлі з ЄС та іншими країнами, з якими в України є угоди про вільну торгівлю і які також є учасницями Пан-Євро-Мед.
Наразі таких країн 36. Для того, аби спрощення запрацювали на повну потужність, сторонам потрібно додатково змінити протоколи, які регулюють правила походження у кожній ЗВТ.
Така система суттєво підвищує попит як на готові українські товари, так і на виробництво товарів в Україні з сировини інших країн.
Як наслідок, в Україні буде вигідніше відкривати завод (бо близько до кордону з ЄС), щоб з комплектуючих, наприклад, з Грузії тут виготовляти продукцію на експорт. Або купувати саме українські товари чи комплектуючі для подальшої переробки, наприклад, у Німеччині, бо така процедура не позбавляє кінцеву продукцію статусу відповідного походження, яке дає право на пільгові ставки мита.
Іншими словами, це дуже корисний інструмент для підтримки українського виробника з дотриманням міжнародних зобов'язань України та на їх основі.
Особливо зважаючи на те, що обсяг торгівлі ЄС з країнами-сусідами у рамках Пан-Євро-Мед у 2019 році склав 677 млрд євро. І Україна може сміливо розраховувати збільшити тут свою частку.
Втім, ініціатива Єврокомісії – не лише про товари. Вона також, як слушно сказав єврокомісар з економічних питань Паоло Джентілоні, про полегшення торгівлі та економічної співпраці між ЄС і країнами-сусідами в європейсько-середземноморському регіоні, сприяння регіональній інтеграції.
Не випадково європейська ініціатива збігається в часі зі стартом нашої роботи щодо оновлення Угоди про асоціацію.
Ґрунтовна позиція, яку ми сформуємо на основі пропозицій від бізнесу, буде водночас відображати торговельні та політичні амбіції України у взаєминах з ЄС.
І оскільки попередні дані будуть відомі уже восени цього року, то на початку 2021 року зможемо перейти до практичної сторони – переговорів з ЄС.
Саме тоді, як у першій половині 2021 року набудуть чинності нові пропозиції Єврокомісії, про які ми тут йшлося.
Це – чіткий та однозначний сигнал усім учасникам обох цих процесів до синхронізації зусиль.
Адже наповнення практичним змістом кожної з названих ініціатив потребує усієї уваги та тисячі робочих годин на різних щаблях влади як у Києві так і в Брюсселі.
Усе це, ніби цеглинки, якими ми викладаємо шлях до успішного спільного майбутнього України у європейській родині.
І свою роботу в Уряді я бачу в тому, щоб цей шлях був шляхом прогресу та успіху.