День//«Донбас стане локомотивом України або клоакою»

Бізнесмен підтверджує, що підприємці Донбасу працюють у жахливих умовах, у зоні бойових дій залишились в основному ті, що постачають населенню «товари для виживання», наприклад, дрібні торговці продуктами. Зостаються на сході України й підприємці, які не мають коштів на переїзд або бояться нових умов для підприємництва. «Бізнес дуже сильно «схлопнувся» і, боюсь, це надовго», — підсумовує Петро Тесновський.

Підприємців Донбасу хвилює регуляція відносин із державою та банками. Керівник Клубу підприємців Донбасу перераховує проблеми, з якими стикаються бізнесмени сходу: «До 15 вересня треба подати податковий звіт. А куди подавати звіт, якщо підприємство зареєстроване у місті під контролем ДНР? Крім цього, нещодавно мені раптом закрили кредитну лінію у банку, бо я нібито знаходжусь у зоні АТО. Повідомив, що я Києві, а мені кажуть — переведіть бізнес сюди, доведіть, що у вас все добре, тоді подивимось».

Інша проблема — розрахунки з працівниками, які, наприклад, виїхали із зони АТО на час відпустки, але «воно затягнулося, повернуся не скоро, бо вже тут роботу знайшов». Аби звільнити таку людину, за законом власник підприємства повинен разом з працівником прийти до служби зайнятості та підтвердити розрив контракту. В умовах війни зробити це неможливо. Крім цього, підприємець має сплачувати за такого «працівника» соціальний внесок. Петро Тесновський підсумовує: «Держапарат не має підстав робити щось екстраординарне, бо офіційно військових дій в Україні немає».

ФОРС-МАЖОРНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО

З червня близько 1 200 підприємців звернулися до Торгово-промислової палати України з проханням засвідчити форс-мажорні обставини, майже всі заяви — від бізнесменів з Донецької та Луганської областей. Раніше поняття форс-мажор в Україні було, скоріше, теоретичним, відповідні сертифікати зрідка видавали компаніям, які працюють на міжнародні ринки, або фермерам, що постраждали через посуху або інші стихійні явища.

Форс-мажор — обставини, які на певний час унеможливлюють виконання  підприємцем зобов’язань перед державою, бізнес-партнерами тощо. Відповідно сертифікат, що підтверджує настання таких обставин, тимчасово звільняє підприємця від обов’язків по контрактах, дозволяє відтягнути сплату податків.

Ставлення самих підприємців до форс-мажорних сертифікатів неоднозначне. Підприємець з Донецька, керівник громадської організації «Альянс» Світлана Закревська мала отримати довідку про форс-мажор, аби відстрочити сплату податків. «Спочатку треба піти до Торгово-промислової палати, взяти у них довідку про настання форс-мажору, написати заяву, приїхати до Маріуполя з цими папірцями та подати їх особисто. Потім протягом двох тижнів буде розгляд. І це — платна послуга. Тим паче не факт, що твою заяву розглянуть позитивно», — розповіла Світлана Закревська у коментарі «Донецькому прес-клубу».

У ТПП процедуру отримання форс-мажору називають «зрозумілою та відкритою». Донецька ТПП наразі працює у Краматорську, Луганська — у Сєверодонецьку, подати заяву можна і до Торгово-промислової палати України у Києві або через Інтернет. Взагалі послуга коштує 1 920 гривень, але довідка про неможливість виконати зобов’язання перед державою обійдеться у 240 гривень. Віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран додає: «У нас налагоджені контакти зі штабом АТО, щотижня обмінюємося інформацією про те, у яких населених пунктах тривають бої, які території контролюють сепаратисти. Загалом вдовольняємо близько 90% звернень по форс-мажорах. І потік звернень щодо засвідчення обставин непереборної сили тільки збільшується».

ПІДТРИМКА ДЕРЖАВИ

Масштаб збитків для економіки України через ситуацію на Донбасі незабаром оприлюднить Державна фіскальна служба. «Збитки немалі, але дані ще не готові», — заявив директор Інформаційно-комунікаційного департаменту Державної фіскальної служби України Віктор Косарчук. Крім того, що підприємці можуть відстрочити грошові зобов’язання, існує порядок списання податкового боргу як безнадійного. Також підприємець, який переїздить в інший регіон, може перереєструвати свій бізнес — відповідні установи діють у Кіровоградській, Сумській, Полтавській та Черкаській областях.

У серпні народний депутат України Олександра Кужель внесла на розгляд Верховної Ради законопроект про тимчасові заходи на час проведення антитерористичної операції. Проект пройшов друге читання, наразі поданий на підпис Президенту України. Закон передбачає скасування пені і штрафів підприємцям у зоні АТО на основну суму заборгованості за кредитними зобов’язаннями, мораторій на перевірки таких підприємств, звільнення від плати за користування землею державної та комунальної власності там, де тривають бої. Віце-президент ТПП України Михайло Непран акцентував: «Цей законопроект — напрацювання бізнесу Луганської та Донецької областей, дороблений у Києві разом з народними депутатами. Проект може врегулювати безліч питань щодо формальних процедур». Втім, за спостереженнями Світлани Закревської, законопроект Олександри Кужель не вирішує проблем, пов’язаних з банками. Світлана Закревська зізналася: «Наша громадська організація «Альянс» аналізувала законопроект Кужель — він слабкий, суперечливий. Ми написали свої рекомендації, як покращити цей закон, але їх доля невідома».

Михайло Непран песимістичний: «Не вірю, що у бюджеті України будуть програми для підтримки малого та середнього бізнесу, а навіть якщо й будуть, то вони не працюватимуть. Ми звертаємось до різних міжнародних організацій, пропонуємо систему стартапів: людина розробляє проект, і їй можуть надати фінансування до 10 тисяч доларів. Порятунок потопаючих — справа самих потопаючих».

МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА

За підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE-Україна) найближчими тижнями планується запуск проекту для допомоги підприємцям, які виїхали або мають наміри виїхати із зони АТО, та які хочуть потім повернутися на Донбас.

Проект передбачає інформаційну підтримку підприємців та лобіювання інтересів бізнесменів-переселенців у владі. У рамках проекту збиратимуть дані  про можливості для підприємців із зони АТО у різних областях України, працюватиме гаряча лінія для консультацій бізнесменів, професійні юристи формулюватимуть пропозиції до влади відповідно до потреб «бізнесу у вигнанні». CIPE виділяє грант на підготовчий етап проекту, коли формуватиметься міжрегіональна команда з асоціацій малого та середнього бізнесу Донбасу. Потім команда асоціацій забезпечуватиме збір інформації.

Директор представництва CIPE в Україні Наталія Баландіна акцентує: «На Донбасі ми мали партнерську коаліцію — більше 20 бізнес-асоціацій Донбасу. Зараз керівники деяких об’єднань зберегли команди, і ми хочемо, аби все це не розвалилося. Коаліція бізнесменів у Криму розсипалась, бо там події відбувалися надто швидко. Донбасу вдалося зберегти частину об’єднань». CIPE допомагає малому та середньому бізнесу (МСБ) виживати в екстремальних умовах: ця некомерційна організація має офіси в Іраку, Афганістані, допомагала біженцям із Сирії і вже чотири роки працює в Україні. «Ніхто не думав, що в Україні буде така ситуація. Втім, українські підприємці спроможні самі витягнути себе з бруду. Держава на це неспроможна», — зауважила Наталія Баландіна.

Про важливість інформаційної підтримки підприємців-переселенців каже Світлана Закревська: «Іноді потрібний не капітал, а доступ до інформації: де орендувати дешеве обладнання або купите те, що було у вжитку, де знайти приміщення». Донецький підприємець вважає, що було б корисно проводити тренінги для адаптації бізнесу у нових умовах.

Деякі регіони самі висловлюють зацікавленість у бізнесменах-переселенцях. Донеччанин Петро Тесновський перераховує: «З Вінниці вже звертаються до нас, пропонують допомогу у переоформленні бізнесу, цікава програма діє у Бурштині. Підприємці — активні люди, тому можна влаштовувати змагання між різними територіями за ці «мізки».

ПЕРСПЕКТИВИ: ПЕРЕВЛАШТУВАННЯ ЗАМІСТЬ РЕСТАВРАЦІЇ

За оцінками віце-президента ТПП Михайла Непрана, щонайменше половина підприємців з Донбасу, які почали працювати у Києві, Львові тощо, вже не повернуться на схід. «Виникає кілька проблем, і перша — що робити з Донбасом стратегічно. «Всеросійської кочегарки» там вже не буде, той Донбас трагічно загинув. Важливо, як жителі Донбасу сприйматимуть українську владу. Друга проблема — люмпенізація та олігархізація регіону. У Львові частка малого та середнього бізнесу в економіці області близько 24—27%, у Донецькій області — приблизно 7—9%. Є різке розшарування на олігархів та пролетаріат, і немає «дрібних крамарів», які битимуться за свій бізнес. Показово, що сільська частина Луганщини, за спостереженнями місцевих підприємців, більш проукраїнська. Відновленням Донбасу мають займатися представники малого та середнього бізнесу», — переконаний Михайло Непран.

У Клубі підприємців Донбасу вважають, що треба вкладати кошти у соціальну сферу регіону, у відновлення доріг та інфраструктури. Потрібні хороші автостради зі сходу на захід — це підштовхне МСБ до розвитку. «Якщо відновлюємо дорогу з дворядним рухом, треба робити її чотирирядною. А взагалі треба забути про відновлення Донбасу. Якщо відновимо те, що було, це спричинить повторення ситуації. Треба все кардинально перевлаштовувати», — запевнив Петро Тесновський.

«Шахти треба було закривати давним-давно — це розуміли усі, але не було політичної волі. Зараз треба пропонувати людям нові умови праці. Нам діватися нікуди: або Донбас стане локомотивом України, або клоакою. І «правила гри» у бізнесі потрібно радикально змінювати по всій країні», — наголосив Михайло Непран.

Структурних змін потребує бізнес всієї України, не лише Донбасу. Про потребу розвивати малий та середній бізнес казали усі роки незалежності. Виходить, що війна може стати поштовхом до реформ, які нарешті забезпечать цей розвиток. Підприємці можуть бути рушійною силою для відродження України, вже сьогодні бізнесмени-переселенці допомагають з роботою іншим мігрантам з Донбасу. При цьому бізнесменам важлива не стільки матеріальна підтримка, скільки законодавча та інформаційна. І якщо підприємцям не заважатимуть, вони «витягнуть за волосся» і себе, і Україну.