УСПП - ваш партнёр

Створення Українського союзу промисловців і підприємців наближено до важливої віхи сучасної української історії – проголошення Акту незалежності України та початку державотворення. З об’єднання промисловців, підприємців і роботодавців почалося формування в країні активного громадянського суспільства.

Створений як форпост захисту інтересів виробництв і колективів в жорстких економічних умовах, за більш ніж два десятиріччя активної діяльності УСПП виріс із структури корпоративного захисту та серйозно впливає на формування економічної політики держави. Він перетворився на широку асамблею ділових кіл, яка консолідує навколо себе нових представників бізнесу та його громадських організацій. Невеличке коло активістів розширилося до міцної розгалуженої регіональної, галузевої та міжнародної мережі, яка є знаною в світі.

Український союз промисловців і підприємців веде свою історію з 15 лютого 1992 року. Його попередником була Асоціація промисловості, будівництва, транспорту і зв’язку «Україна», засновниками – близько ста організацій, підприємств і структур.

Початок розбудови Української держави співпав із серйозними економічними проблемами, успадкованими від попередньої епохи. У серпні 1992 року Україна вийшла з рублевої зони, увівши в обіг тимчасовий купоно-карбованець. Уникнути руйнівних процесів в економіці не вдалося. Протягом 1994 року рівень інфляції зріс майже в 103 рази.

У ті складні дні «директорський корпус» – так тоді говорили – зумів об'єднатися й виступити єдиною силою. Практично в усіх обласних центрах стали виникати об'єднання промисловців, які вели діалог з регіональними владою й профспілками, намагалися зберегти виробництва, трудові колективи. У 1990-му були засновані запорізький союз промисловців і підприємців «Потенціал», асоціація виробничих підприємств Львівщини «Львів-Контакт», асоціація промисловості, будівництва, транспорту і зв’язку «Україна». Вони та інші організації, які потім увійшли в число засновників УСПП, прагнули створити об’єднання промисловців і підприємців всеукраїнського масштабу – цього вимагала глибина економічних проблем.

Почалася організаційна робота, і в лютому 1992 року в тодішньому міністерстві торгівлі (нині – міністерство економічного розвитку й торгівлі) на Львівській площі в Києві відбувся установчий з'їзд. Він запам'ятався серйозністю розмови, глибиною оцінок, щирістю промов. Говорили про необхідність кредитної підтримки виробництва, створення фінансово-промислових груп, про «зелену вулицю» для малого й середнього бізнесу.

На з’їзд було обрано 280 делегатів, які прийняли основні напрямки і програму дій УСПП, ухвалили Статут. Першим президентом УСПП став Василь Євтухов, тодішній голова Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства ВРУ. Пізніше він працював віце-прем'єр-міністром з питань промисловості та будівництва, віце-прем'єр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу.

Можна досить довго розповідати про надзвичайно цікаву історію УСПП. Але, мабуть, краще всього про неї говорять рішення з'їздів. Отже:

ІІ з’їзд УСПП (6.03.1993 р.). Триває активна розбудова регіональних структур. Організація вже налічує більше 2 тисяч колективних та 300 тисяч індивідуальних членів. У 18 областях відкриті регіональні асоціації або відділення Союзу. З’їзд, зокрема, прийняв рішення допомогти суб’єктам господарювання у налагодженні конструктивної взаємодії з органами влади та громадськими організаціями, а також у розширенні міжнародних зв’язків. Було затверджено Програму УСПП з реалізації соціально-економічних реформ в Україні.

ІІІ з’їзд УСПП (9.12.1993 р.). Висунуто вимоги до представників влади щодо проведення консультацій з промисловцями і підприємцями для пошуку шляхів подолання таких явищ, як гіперінфляція, криза фінансово-кредитної системи, зменшення виробництва, стрімке падіння рівня життя населення. Президентом УСПП обрано Л.Д. Кучму, на той момент – екс-прем’єр-міністра України.

ІV з’їзд УСПП (14.04.1994 р.). Делегати з’їзду звертаються до парламенту та уряду з пропозицією спільної розробки програми, яка спрямована на виведення держави з кризи.

V з’їзд УСПП (30.03.1996р.). Прийнята Програма дій УСПП з налагодження роботи вітчизняних товаровиробників в умовах формування ринку та створення конкурентного середовища. Визначені основні заходи з фінансового забезпечення господарської діяльності підприємств, залучення інвестицій, організації зовнішньоекономічної діяльності, підтримки підприємництва тощо. Президентом УСПП обрано А.К. Мінченка, екс-голову Державного комітету України з матеріальних ресурсів.

VI з’їзд УСПП (21.01, другий етап – 19.05.1997 р.). Делегати звернулися до Президента України, ВРУ та КМУ з вимогами консолідувати зусилля, скасувати рішення про призупинення приватизації великих підприємств за участю стратегічних інвесторів; прийняти закони України «Про соціальне партнерство» та «Про об’єднання роботодавців». Уряду запропоновано затвердити Державну програму розвитку експортного потенціалу в Україні, а також рекомендації щодо системного вирішення проблем платіжної кризи. Президентом Українського союзу промисловців і підприємців було обрано А.К. Кінаха.

VІІ з’їзд УСПП (16.02, другий етап – 25.05.1999 р.). Надзвичайний з’їзд було скликано з метою прийняття системної програми Першочергових антикризових заходів, яка, зокрема, передбачала реформування податкової політики, подолання платіжної кризи, вдосконалення фінансово-кредитної системи, формування ринкової інфраструктури та впровадження інвестиційних механізмів. Ухвалено Перелік законодавчих ініціатив УСПП з актуальних соціально-економічних питань. Першочергові антикризові заходи пропонувалися як основа для відповідних державних програм, але стали програмою розвитку самого Союзу.

VІІІ з’їзд УСПП (30.05.2000 р.). Делегати з’їзду констатували перетворення Українського союзу промисловців і підприємців на потужну авторитетну організацію. Представники УСПП працюють у колегіях провідних міністерств і відомств. Укладені угоди про співробітництво з Міністерством закордонних справ, Державною податковою адміністрацією України, Фондом держмайна. На з’їзді було затверджено Програмні засади діяльності УСПП на 2000-2002 роки, а також прийнято рішення про активізацію роботи у регіонах.

ІХ з’їзд УСПП (29.03.2001 р.). Напередодні проведені спільні засідання з Фондом державного майна, Антимонопольним комітетом, Державним комітетом промислової політики України, під час яких обговорювалися ініціативи УСПП щодо вдосконалення державної політики у сфері приватизації, створення конкурентного середовища, оподаткування та наповнення бюджету.

Х з’їзд УСПП (4.09.2003 р.). З’їзд підтвердив правильність обраного УСПП курсу з посилення впливу на поточну соціально-економічну ситуацію в країні, участі у роботі органів законодавчої та виконавчої влади, а також зростання кількісного та якісного складу, зокрема, за рахунок вступу до організації нових підприємницьких структур. На той час чисельність членів Союзу сягнула 38 тисяч (з урахуванням асоційованих). УСПП об’єднав суб’єкти господарювання, які виробляють близько 80% ВВП країни. Було заявлено про необхідність переходу економіки від екстенсивного до інноваційно-інвестиційного розвитку, вдосконалення податкової та регуляторної політики, співпраці влади та промислово-підприємницької спільноти із захисту інтересів вітчизняних товаровиробників як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

ХІ з’їзд УСПП (7.07.2006р.). З’їзд УСПП проведено в Національному палаці «Україна». Промисловці і підприємці намічають нові завдання – сприяння високотехнологічним виробництвам та зростання експортного потенціалу, збереження та розвиток транзитних можливостей України, впровадження енергозберігаючих технологій, налагодження системи фінансово-кредитної підтримки і залучення інвестицій у малий та середній бізнес.

ХІІ з’їзд УСПП (15.09.2007 р.). Наголошено, що громадські організації, які об’єднують підприємців, повинні збільшити свій вплив на вирішення нагальних суспільно-економічних проблем. Вони мають стати незалежними, з розгалуженими регіональною і галузевою структурами та досвідом вирішення актуальних економічних завдань. Делегати з’їзду одноголосно обрали президентом Українського союзу промисловців і підприємців А.К. Кінаха. Прийнято рішення затвердити зміни до Статуту УСПП, які стосуються вдосконалення роботи регіональних відділень, розбудови та укріплення організації зсередини.

ХШ з’їзд УСПП (15.12.2011р.). Зроблено серйозний аналіз системного діалогу влади і бізнесу, ухвалено рішення щодо його поглиблення та якісного наповнення. Делегати проаналізували умови розвитку національного товаровиробника, експортно-імпортну політику держави. Прийнято рішення започаткувати загальнонаціональну програму «Виробляти в Україні має бути вигідно». А.К. Кінаха переобрано президентом УСПП.

З часом спільнота промисловців і підприємців, роботодавців осмислила себе в нових умовах господарювання в Україні. УСПП перший в країні прийшов до розуміння необхідності розбудови соціального партнерства і створення організації нового типу. Такою стала Конфедерація роботодавців України, яка була заснована в листопаді 1998 року і до якої увійшли промислові, будівельні, транспортні, металургійні, хімічні, комерційні та інші структури.

Наприкінці 2008 р. було створено Об’єднання організацій роботодавців України. Його очолив А.К. Кінах.

Основною метою діяльності ООРУ є захист прав та законних інтересів своїх членів у економічній, соціально-трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального партнерства, а також участь у формуванні та реалізації соціально-економічної політики держави.

ООРУ створено у 2009 році, до його складу (за даними 2014 року) входить 4 всеукраїнських об'єднання організації роботодавців, 24 територіальних та 9 галузевих структур. Загальна кількість роботодавців становить понад 15 тисяч, а кількість найманих працівників, які працюють у роботодавців ООРУ, — понад один мільйон триста тисяч працюючих.

У 2012 році Об'єднання організацій роботодавців України отримало Свідоцтво про відповідність критеріям репрезентативності. Це був важливий крок, який сконсолідував українських роботодавців навколо єдиної мети –формування в Україні сучасного соціального діалогу між державою і суспільством, владою і роботодавцями.

При ООРУ діє Експертно-методологічна Рада, яка взаємодіє з контролюючими органами державної влади, працює у напрямку питань охорони праці, техніки безпеки та гігієни праці, експертизи проектів інструкцій, положень з питань праці.

ООРУ є активним учасником підготовки Генеральної угоди на 2013—2015 роки, брало участь у розробці законів України «Про соціальний діалог в Україні», «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності», «Про громадські об'єднання», «Про зайнятість населення», вносило пропозиції до проекту Трудового кодексу України тощо. Всього активісти ООРУ брали участь у підготовці більш ніж 50 законодавчих та нормативно-правових актів у сфері соціально-трудових відносин (про колективні договори і угоди, про порядок вирішення колективних спорів, про соціальне страхування тощо).

Нині ООРУ активно працює на міжнародній арені. У 2014 році відбулися вкрай плодотворчі контакти з Групою з питань роботодавців Європейського економічного і соціального комітету Еврокомісії, домовленості про постійний обопільний моніторинг подій у сфері соціального діалогу і партнерства в Україні та Європі.

Контакти: вул. Хрещатик, 34, м. Київ, 01001, тел./факс: 0(44) 270-68-35

E-mail: ooru@ukr.net, www.ooru.org.ua