Віце-президент – представник УСПП в Канаді

Народився 11 лютого 1952 року в селі Партизани Приморського району Запорізької області.

ПРОФЕСІЙНІ ДОСЯГНЕННЯ

- реформував систему державного гірничого нагляду, промислової безпеки та охорони праці.

- співавтор законів «Про охорону праці», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили інвалідності», «Про об'єкти підвищеної небезпеки», «Про промислову безпеку».

- Співавтор правил безпеки для проведення вибухових робіт, правил безпеки для добувної промисловості рудних і нерудних корисних копалин підземним і відкритим способом.

- Один із засновників Фонду загальнообов’язкового соціального страхуванням України від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань (2002).

-  Засновник Федерації роботодавців гірників України (2007).

- Автор понад 100 наукових робіт (у тому числі 10 монографій), 16 винаходів, в основному пов'язаних з видобутком рудних і нерудних корисних копалин підземними і відкритим способами.

ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ:

Жовтень 1974 року – лютий 1976 року -  гірничий майстер шахти «Об‘єднана» виробничого об’єднання  «Кривбасруда», м Кривий Ріг

Лютий 1976 року – липень 1979 року - заступник начальника дільниці шахти «Об‘єднана»

Липень 1979 року – січень 1981 року – начальник підземної дільниці шахти «Об‘єднана»

Січень 1981 року -  листопад 1981 року - заступник головного інженера шахти «Об‘єднана»

Листопад 1981 року – листопад 1984 року -  головний інженер шахти «Першотравнева-1» виробничого об’єднання «Кривбасруда», м. Кривий Ріг

Листопад 1984 року – березень 1987 року - начальник шахти «Першотравнева-1»

Березень 1987 року – переведений на роботу в Державний гірничий та технічний нагляд УССР наказом по виробничому об’єднанню «Кривбасруда», Держгіртехнагляд УРСР, м. Київ

Березень 1987 року – лютий 1992 року – начальник відділу Держгіртехнагляду УРСР (пізніше: Державний комітет України по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду України  - Держгіртехнагляд України), м. Київ

Лютий 1992 року – березень 1993 року – начальник управління по нагляду у гірничодобувній промисловості, Держгіртехнагляд України

Березень 1993 року – березень 1995 року – начальник Центрального територіального управління Державного комітету з нагляду за охороною праці, м. Київ

Березень 1995 року -  травень 2000 року – перший заступник Голови Державного комітету з нагляду за охороною праці, м Київ

Травень 2000 року – грудень 2002 року – Голова Державного департаменту з нагляду за охороною праці, м. Київ, Голова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Грудень 2002 року – липень 2005 року - Голова Державного комітету України з нагляду за охороною праці, м. Київ

Липень 2005 року – серпень 2006 року – Голова Міжвідомчої асоціації «Укрвибухпром»

Жовтень 2010 року – вересень 2010 року -  Голова Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Жовтень 2010 року – листопад 2010 року – Директор державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці»

Листопад 2010 року – травень 2011 року -  Заступник Голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Травень 2011 року  - 2016 рік – директор Департаменту охорони праці, промислової безпеки та надійності транспортування газу та нафти

З 2011 року – Голова Ради Всеукраїнського об’єднання обласних організацій роботодавців підприємств гірничодобувної галузі «Федерація роботодавців гірників України»

 Жовтень 2014 року – вересень 2017 року  – заступник директора приватного підприємства «Партнери з промислової та екологічної безпеки»

З 2016 року – Голова Ради Всеукраїнського об’єднання обласних організацій роботодавців експертних та інспекційних організацій «Федерація роботодавців експертних та інспекційних організацій України»

З вересня 2017 року - директор приватного підприємства «Партнери з промислової та екологічної безпеки»

ОСВІТА:

З 1969 року по 1974 рік навчався у Криворізькому гірничорудному  інституті за  спеціальністю «Технологія і комплексна механізація підземної розробки корисних копалин», кваліфікація - гірничий інженер.

У  1980 році без відриву від виробництва закінчив Ленінградський гірничий інститут за спеціальністю «Економіка та організація гірничої промисловості», кваліфікація – інженер - економіст.

НАУКОВІ ПРАЦІ:

• кандидатська дисертація на тему: «Технологія розробки великоблочних руд» (захист 1992 рік).
• докторська дисертація на тему «Сумісна розробка родовищ відкрито-підземним способом в умовах Першотравневого родовища залізних руд» (захист 1997 рік).

НАУКОВІ СТУПЕНІ, ЗВАННЯ, НАГОРОДИ:

Доктор технічних наук, професор.

Академік Академії гірничих наук України

 Заслужений працівник промисловості України (14.02.2002 ),

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004 рік).

Почесна грамота Верховної Ради України від 12.03.2003 р.;,

Почесні грамоти Кабінету Міністрів України (№1176 від 13.09.2004 р. та від 26.09.2010 р.)

Знак «Шахтарська слава» та «Шахтарська доблесть» I, ІІ, ІІІ ступенів,

почесні грамоти Міністерств та відомств.