Платформа економічного патріотизму – основа практичної діяльності

Платформа економічного патріотизму  – основа практичної діяльності

Документ, прийнятий ХV з’їздом УСПП, є вкрай актуальним для бізнесу і влади. Усі наголошені в ньому тенденції підтверджуються, прогнози справджуються, антикризові пропозиції не втрачають свою актуальність. Певні напрацювання УСПП враховані Кабміном, однак цього замало. Що робити далі і в якому напрямку рухатися – про це в програмному рішенні учасників розширеного засідання Антикризової ради громадських організацій України та Правління УСПП

 «Щодо оцінки стану реалізації пропозицій, визначених у «Платформі економічного патріотизму»,  задля  забезпечення відновлення  розвитку промисловості та пріоритетів спільних дій влади та бізнесу на поточний рік   

м.  Київ                                                                       30 березня 2018 року

10 листопада 2017 року на розширеному ХV з’їзді Українського союзу промисловців і підприємців, за участі роботодавців та партнерських громадських організацій бізнесу було затверджено «Платформу  економічного патріотизму», в якій узагальнено низку пропозицій та рекомендацій ділової спільноти керівництву країни щодо пришвидшення темпів економічного розвитку та, зокрема, припинення неприйнятних тенденцій деіндустріалізації  у вітчизняній економіці.

Окремі із запропонованих рішень вже враховані та реалізовані у діяльності Уряду та парламенту. Доцільно відзначити Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов'язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України» №85 від 7 лютого 2018 року, удосконалення процедур, пов’язаних із здійсненням оплати за результатами проведення публічних закупівель пасажирського автотранспорту (постанова КМУ від 1 лютого 2017 р. № 49), зниження ставок портових зборів на 20%, (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 2-р), Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації» від 17 січня 2018 р. № 67-р,  довгоочікуваний запуск поки що формальних процедур щодо створення Експортно-кредитного агентства тощо.

Втім, вказані рішення Уряду здебільшого становлять «точкові» заходи, окремі з яких впроваджувались під неабияким тиском підприємницької спільноти і є за форматом реагуванням на виправлення застарілих штучних перешкод. 

Бракує системних, розрахованих на далеку перспективу  рішень, що відповідали б рівню та масштабу сучасних викликів, пов’язаних із технологічним, ресурсним відставанням вітчизняного промислового комплексу від світових тенденцій.

Презентований Урядом пакет у цілому прогресивних та очікуваних бізнесом 35 законопроектів, реалізація яких має на меті дерегуляцію та поліпшення бізнес-клімату, полегшення доступу до фінансування та державних фінансів, та традиційні завдання щодо  заохочення інвестицій і захисту прав підприємців поки не надають  переконливих аргументів, що реальні строки їх впровадження дійсно забезпечать прискорення зростання ВВП з теперішніх 2% до 5-7%. Процес проходження законодавчих ініціатив Уряду помітно гальмується у Верховній Раді – за перший квартал з 35 проектів прийнято лише одиниці.

На темпи законотворчої роботи з імплементації правових актів ЄС до законодавства України впливає також брак інструментів координації дії усіх гілок влади на цьому стратегічному напрямку, що не сприяє вибудовуванню горизонтальних зв’язків та секторального співробітництва з європейськими партнерами. Попри те, що неухильно зростає кількість компаній, які експортують свою продукцію до країн-членів ЄС (частка  експорту  продукції машинобудування у 2017 році до ЄС становила 15,3%), малий та середній бізнес, на який в Україні припадає 79,1 % всіх зайнятих працівників та 59 % доданої вартості, наразі не отримує суттєвої вигоди від угоди про ЗВТ із країнами ЄС. Адже, без доступного  та дешевого ринку капіталу  малий та середній бізнес не може повноцінно та швидко адаптуватися до стандартів ЄС, що не сприяє його розвитку, включаючи регіональний ринок праці.

На жаль, поки не виправдовуються позитивні очікування ділової спільноти, що пов’язувалися із спільною роботою з Урядом в рамках Національного комітету з промислового розвитку, який започаткував свою діяльність півтори роки тому. Ефективність реалізації частини погоджених під час засідань Національного комітету важливих завдань залишається низькою. Про це свідчить невиконання протокольних доручень Прем’єр-міністра щодо опрацювання механізмів забезпечення сприятливих умов та запровадження системи преференцій національним промисловим виробникам, покращення доступу до фінансових ресурсів, підготовки узгоджених пропозицій щодо внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” в частині визначення кваліфікаційних критеріїв постачальників, більш вагомого врахування рівня локалізації виробництва, переходу при закупівлі складної і спеціальної техніки до оцінки тендерних пропозицій, заснованої на вартості життєвого циклу тощо.

Незважаючи на реалізовані владою  заходи зі створення сприятливого ділового клімату, законодавче обмеження втручання силових органів у діяльність підприємців, спроби тиску на бізнес з боку правоохоронних органів продовжуються. Зокрема, про це свідчать спроби демонстративного втручання Генпрокуратури  у господарську діяльність офісів «Нової пошти». У цьому ряду початок за надуманими підставами кримінальних проваджень, здійснення обшуків, виїмка документів, комп’ютерної техніки, накладання арештів на рахунки ТОВ «Всеукраїнська Енерго компанія». Згадана компанія тільки здійснила перші значні капіталовкладення у відновлення функціонування ПАТ «Одеський припортовий завод» та створення нових робочих місць для обслуговування складного хімобладнання цього стратегічного підприємства (для запуску виробництва підприємству прийшлось шукати фахівців по всій Україні  й здійснювати набір інженерних кадрів на профільних підприємствах неконтрольованих територій  Донбасу).

Потребує ретельного доопрацювання проект Стратегії розвитку промислового комплексу. Документ, презентований нещодавно Мінекономрозвитку,  не відповідає рівню загроз у сфері економічної безпеки (промислове виробництво втратило роль провідного чинника у зростанні економіки, протягом останнього періоду продовжує деградувати – у лютому  цього року до попереднього місяця мінус 2%, за 2017 – зниження  на 0,1% ). Проект не надає відповіді на проблемні питання щодо подолання технологічної відсталості вітчизняного промислового комплексу, поступової втрати виробниками своїх позицій на внутрішньому ринку, низького рівня завантаження діючих потужностей за рахунок структурних змін, пошуку драйверів технологічного прориву тощо. Так, протягом останніх п’яти років вітчизняна промисловість скоротила виробництво верстатів у 3 рази, комбайнів – у 2,5 рази, машин бурильних та прохідницьких - 5 разів, екскаваторів – у 2,5 рази, вантажних автомобілів – у 8 разів, вагонів залізничних та трамвайних – у 18 разів. У 2017 році в Україні було вироблено лише 7296легкових автомобілів, що становить 1,8% від наявних потужностей цієї індустрії.

Суттєвою вадою проекту є малий горизонт планування (до 2025 року). З таким підходом очікувані інвестиції традиційно спрямовуватимуться на сектори із гарантованою та швидкою віддачею, а в структурі потенційних  капіталовкладень переважатимуть не високотехнологічні виробництва й інновації, а, як правило, сировинні галузі.

На стан реалізації планів щодо прискорення темпів економічного розвитку все більший  вплив справляють негативні демографічні зміни.Процеси депопуляції і старіння населення несуть високі ризики для спроможності подальшого кадрового забезпечення потреб національної економіки власною робочою силою. Негативною залишається динаміка чисельності економічно активного населення у віці 15-­70 років. Відтворення населення забезпечується менш ніж на три чверті. Третина населення не доживає до завершення періоду трудової діяльності (65 років). Тільки через передчасну смерть населення недовироблення національного продукту складає, за експертними оцінками, більше 50 млрд грн. Гостро постає питання збереження і розвитку інтелектуального потенціалу держави як її конкурентної переваги, оскільки надто високими залишаються втрати трудового потенціалу країни внаслідок трудової та освітньої міграції. За експертними оцінками, сьогодні за кордоном працюють до 5 млн. українців. Трудова міграція українців до Польщі, Чехії, Угорщини стає усе більш масовою, при цьому спостерігається тенденція до врегульованої міграції або скорішого врегулювання статусу проживання і працевлаштування в країнах ЄС. Набуває поширення еміграція бізнесу, коли потужні виробництва, як правило, з інноваційних сфер переносяться в країни-сусіди. Тобто, вітчизняні  роботодавці готові швидше  платити високі зарплати в Євросоюзі, ніж миритися з нестабільністю ділового клімату у власній країні.

Разом з тим в Україні сформувався колосальний відкладений попит на інвестиції в інфраструктурні об’єкти, що зберігає великі шанси для відновлення високотехнологічного промислового сектору економіки, активізації попиту на внутрішньому ринку, створення нових виробництв та робочих місць тощо.

Децентралізація управління і збільшення фінансових потоків на місцевому рівні є магістральною ідеєю розвитку країни. Територіальні органи влади отримали можливість реалізовувати проекти, які мають тривалий термін виконання і потребують кредитних ресурсів для реалізації. Водночас в Україні хронічно не вибираються кредитні ресурси за програмами Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, інших міжнародних фінансових установ. Тобто в країні не сформовано культури користування міжнародними кредитними лініями й не створено системи, яка б стимулювала роботу банку другого рівня, котрий працює з потужними зарубіжними фінансовими партнерами. Немає жодної навчальної програми, що на практиці навчила б широке коло потенційних позичальників, котрі працюють у місцевих органах влади, скористатися ресурсами, які вже є в країні.

Виходячи із цього, пропонується сфокусувати подальші спільні зусилля влади,  ділової громадськості, експертного середовища на таких напрямах:

1. Доопрацювати проект Стратегії розвитку промислового комплексу із врахуванням таких положень:

- Визначення необхідного виду та типу промислового комплексу,  його структури та інституціональних можливостей. Зокрема, структура конкурентоспроможного промислового комплексу повинна дозволяти  реалізувати повні інноваційно-інвестиційні цикли, щонайменше, для  макротехнологій та галузевоутворюючих технологій, що мають природні та  історично сформовані конкурентні переваги  у державі та регіонах.

- Формування належної системи наукового, конструкторського, технологічного та проектного забезпечення (у тому числі, Національний науковий центр промисловості, Національні центри по комплексах галузей), яка була б здатна здійснити  розширене відтворення технологій 5, 6 та 7 –го технологічних укладів з інноваціями вищих рівнів новизни.

-  Формування повнофункціональної, адаптованої до реально існуючих умов господарювання фінансової  системи (банки розвитку, інвестиційні фонди, страхові компанії та інші).

-  Забезпечення об’єднання завдань та механізмів їх досягнення в рамках Стратегії з іншими документами стратегічного планування (Енергетична стратегія України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність”,Національна транспортна стратегія на період до 2030 року).

-  Відновлення профільного центрального органу державного управління  – Міністерства промислової політики.

 2. Звернутися до керівництва Верховної ради України щодо необхідності  розгляду та прийняття

- Змін до Податкового та Митного кодексів щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки (законопроекти: № 2554а-д та № 2555а-д від 25.04.2016);

-  Проекту Закону про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, №7518 від 19.01.2018 р.

-  Проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку вітчизняної промисловості, №8145 від 16.03.2018

 3. Ініціювати проведення  засідання Національного комітету з промислового розвитку за участю Прем’єр-міністра  з метою обговорення  стану виконання протокольних доручень,  а також визначення пріоритетів діяльності цього органу на поточний рік задля пришвидшення темпів розвитку промислового виробництва в Україні      

 4. З метою створення правових бар’єрів для випадків невмотивовано надмірного втручання силових, фіскальних структур у діяльність бізнесу:

 - Представникам партнерських  громадських об’єднань бізнесу (УСПП, РП при КМУ, ТПП, ФРУ та ін. ) ініціювати питання щодо розгляду практики застосування правоохоронними органами закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», від 16 листопада 2017 року № 2213-VIII у ході засідань Міжвідомчої комісії з питань забезпечення дотримання правоохоронними органами прав та законних інтересів осіб, утвореної відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого2018 р. №128.

- Підтримати створення державного правоохоронного органу з своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів виключно за умов, що подальше законодавче визначення його повноважень, відповідальності та підзвітності не повинне призвести до порушення Конституції України, узурпації влади однією гілкою влади, дублювання функцій інших/іншими правоохоронними органами, та має вирішити основне завдання проведення реформ – повернення довіри суспільства до органів влади та забезпечення ефективної взаємодії між владою, бізнесом та суспільством.

Створення нового органу повинно відбуватися на основі консолідації зусиль державних органів та бізнесу, врахування пропозицій та зауважень бізнесу та громадськості, створення умов для подальшого громадського контролю за діяльністю органу.

 5. Враховуючи критичний стан окремих секторів промисловості, згортання високотехнологічних виробництв, скорочення робочих місць, що містить загрозу ліквідації підприємств з повним циклом виробництва,  із залученням центральних органів виконавчої влади, профільних комітетів Верховної Ради України, асоціацій та наукових установ провести низку тематичних обговорень поточної ситуації та бачення механізмів  розв’язання комплексних проблем по окремим секторам. Зокрема,  на першому етапі пропонується на платформі УСПП та асоціації «Укравтопром»  організувати проведення фахового діалогу із владою стосовно визначення спільної стратегії збереження автомобілебудівного потенціалу країни.

 6. З метою прискорення імплементації умов Угоди про асоціацію та підвищення ефективності моніторингу за впровадженням у дію Угоди про асоціацію з ЄС Кабінету міністрів розглянути доцільність порушення перед Єврокомісією питання про можливість включення до Ради асоціації, створення якої передбачено ст. 461 Угоди про асоціацію з ЄС,  представників ділових кіл України та ЄС (з правом дорадчого голосу).

 7. Підтримати створення/активізацію у містах та областях Агентств регіонального розвитку - установ державно-приватного партнерства, з метою розробки та впровадження проектів та програм розвитку інфраструктур та територій, залучення до цієї діяльності регіональних асоціацій підприємств за сприяння компанії World Business Club у формуванні та супроводженні проектів підтримки міжнародних донорських організацій та залученні інвестиційних ресурсів.

Запропонувати освітні послуги на платформі УСПП та ДННУ «Академія фінансового управління» у напрямі формування фахової культури користування міжнародними кредитними лініями, яка на практиці навчила б широке коло потенційних позичальників, котрі працюють у місцевих органах влади, скористатися ресурсами, які вже є в країні.