Поділитись
13 червня в Житомирі відбувся третій і заключний семінар із низки заходів, організованих структурою «Openeurope» за підтримки МЗС Литви, УСПП та обласних адміністрацій.
Тематикою цього разу обрано перспективи розвитку ринку біомаси в Україні, досвід Литви в цій царині, нормативне регулювання ЄС.
Традиційно литовська бізнес- та експертна делегація консультувала вітчизняних підприємців щодо виходу на ринки ЄС, а тим, які презентували цікаву продукцію – пропонувала конкретні проекти.
Литовська делегація була представлена директором Інституту менеджменту і аудиту навколишнього середовища Рімантасом Пранасом Будрісом, директором Асоціації інженерної екології Литви Константинасом Ілясевічюсом, технічним директором ЗАО «Трайдяніс» Гинтарасом Вінікайтісом та ін. На семінарі були присутні підприємці, котрі готові впроваджувати або вже мають досвід використання таких енергозберігаючих технологій.
У використанні біомаси великі перспективи. Вже зараз вона лідирує на ринку альтернативної енергетики, і темпи росту сектору біоенергетики в Україні постійно зростають: 43% на рік за показником «виробництво біопалива та відходів» і 33% – за показником «загальне постачання первинної енергії з біопалива та відходів». Сумарно біоенергетика замістила 3,8 млрд м3 природного газу у 2017 р. Енергетичний потенціал біомаси вітчизняного АПК становить еквіваленту 17—20 млрд. кубометрів природного газу.
«З 2014 року росте відсоток використання біомаси – десь на 1,5% на рік. Зараз для цього йде близько 4 млн гектарів сільськогосподарських земель. Якщо 1 млн пустити під деревину, а 1 млн під кукурудзу, то цей показник ростиме швидше. Загалом 21 млн тон біомаси – це ресурс, який можна мати в Україні. У 2016 році мали близько 6 % біомаси, до 2020р. матимемо 12%. До 2035 року при інвестиціях в 8 млн євро це дозволить створити 97 тис робочих місць, збільшити на 40 % кількість теплової енергії за рахунок відновлювальних джерел. Ми прихильники створення біопаливної біржі. Ціна буде ринкова, а паливо сертифіковано. До речі, саме в Литві такий механізм добре працює», – говорить голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.
Але не тільки АПК може запропонувати продукцію для відновлюваних джерел енергії. Як поінформував голова комісії УСПП з енергетики і енергоефективності Євген Нікітін, це й побутові відходи, й комунальні стоки. До прикладу, населений пункт, де мешкає 300 тис людей, може на 40% забезпечити себе відновлювальними ресурсами, а якщо робити будинки енергоефективними – то перейти й на самостійне енергозабезпечення селища.
Зав. відділенням технологій альтернативних палив Інституту газу НАНУ Костянтин П’яних повідомив, що наразі робляться розрахунки для Вінниці, Одеси, Львова щодо проектів використання тепла каналізаційних стоків. Орієнтовна окупність проекту утилізації каналізаційного мулу в Чернігові – 5 років.
Багато підприємців говорили про дорожнечу газу, неприпустимість подальшого розширення природних сміттєзвалищ, що закінчується катастрофічним впливом на навколишнє середовище, необхідністю більш відповідального та доцільного поводження з відходами.
Треба думати про раціональне використання, про те, що ми будемо робити із відходами після їх спалення, переконаний Директор асоціації інжінірінгової екології Литви Константінас Іллясевічюс. Якщо говорити про циклічну економіку, то відходи мають стати сировиною. Україна рухається в ЄС – тому треба зменшувати відсоток похованих твердих побутових відходів на полігонах (в Європі, наприклад, це лише 5%).
«Для Житомирщини сьогоднішній семінар є дуже важливим, бо йдеться про впровадження 12 цілей ООН, і саме для економіки регіону необхідний перехід до раціонального людського споживання і виробництва. В Житомирській області це питання дуже актуально. Наразі реалізовується вісім проектів в цій царині – побудова сонячних електростанцій, підприємств на біомасі, підтримка впровадження приватних сонячних електростанцій тощо. Що стосується приватних сонячних станцій, то таких проектів більше 150, дякую литовським колегам за те, що ми маємо можливість почути їхній досвід і консультуватися з питань, які нас цікавлять», – наголосив в.о. директора департаменту агропромислового розвитку і економічної політики ОДА Віктор Градівський.